- повискувати
- -ую, -уєш, док.Стиха або час від часу видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки. || Час від часу утворювати уривчасті, різкі, пронизливі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повискувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повискування — я, с. Дія за знач. повискувати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
скавучати — і скавча/ти, чу/, чи/ш, недок. 1) Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин). || Утворювати пронизливі звуки (про предмети, вітер і т. ін.). 2) перен., розм. Жалібно стогнати, плакати (про людину). 3) … Український тлумачний словник
скиглити — лю, лиш, недок. 1) Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин), скавучати. || Видавати звуки, що нагадують плач (про птахів). || розм. Жалібно плакати (про людину). || що і без додатка, розм. Тужливо, сумно співати,… … Український тлумачний словник
скыглити — скыглю, лиш, Пт. Жалібно або радісно повискувати; підвивати, скавучати; набридливо жалітися … Словник лемківскої говірки